«НеВольники» поневоле

В жизни каждого человека, если хотите, гражданина наступает такой момент, когда он поневоле задается нехитрым вопросом: что же мешает ему воспринимать государство своим? Ответ, увы, прост: мешает то, что государство, призванное защищать интересы граждан и собственно для этих целей организованное, не может или не хочет выполнять свои прямые функции. Потому что чиновники, нанятые осуществлять защитные функции от имени государства, не желают это делать. Или – хуже того – помогают чмурить граждан, потому что те, кто чмурит, как сейчас говорят, «занесли что нужно». Взятки то есть…
И вот вам пример, почерпнутый мною из моей же жизни. Сейчас в Украине определенная группа товарищей, называющих себя «демократическими журналистами», якобы борется против цензуры. Группа эта, простимулированная западными грантами и нынешними противниками власти, собирается в стаи, орет, публично спекулирует майками со своей символикой прямо на пресс-конференциях президента, вызывает из-за бугра всевозможные комиссии и жалуется им на «произвол», подвергает обструкции любые действия власти и т. д. Типа имитирует активность, ибо без этого им никто денег не даст.

А вот вам пример подлинной, настоящей и – при желании ее инициаторов – безнаказанной и тотальной цензуры, справиться с которой в Украине, похоже, не может никто. Это вседозволенность монополиста в предоставлении услуг кабельного телевидения ООО «Воля-кабель», которое может в любой момент лишить киевлян – всех вместе или выборочно, специально или из-за собственного непрофессионализма и расхлябанности – этого самого телевидения. То есть лишить доступа к любой информации, передаваемой по ТВ. Вырубили телесигнал – и на тебе полная цензура, никакой информации, ни плохой, ни хорошей. А главное – предотвратить такое развитие событий в Киеве НЕ МОЖЕТ И НЕ ХОЧЕТ никто. Ни Антимонопольный комитет Украины (АМК), призванный бороться с произволом монополистов. Ни Национальный совет по вопросам телевидения и радиовещания, к полномочиям которого по закону относится регулирование деятельностью этой самой «Воли» и контроль за ее деятельностью (Нацсовет просто плюет и на закон, и на киевлян). Ни Национальная комиссия по вопросам регулирования связи (НКРС), которая должна была бы регулировать вопросы использования коммуникаций связи в стране.

Все эти ведомства либо отказываются выполнять свои функции (Нацсовет и НКРС), либо перекладывают свои функции друг на друга (НКРС), либо расписываются в собственном бессилии и нежелании употреблять государственные функции для зашиты граждан. Почему? Ответ напрашивается опять же очень простой: либо чиновники и клерки в этих структурах элементарно не желают работать, либо их простимулировали соответствующим коррупционным образом – «занесли». Граждане этого сделать не могут. А если и могут, то не в таких количествах и суммах, как это может сделать монополист «Воля». Тем более что «Воля» эта безнаказанно и нагло грабит граждан, вымогая шантажом и получая деньги за непредоставленные ею услуги. Граждане не видят того самого кабельного телевидения, но какое-то время могут платить за это.

А случилось вот что. В мае этого года «Воля» сначала вырубила на три дня подачу любого сигнала. На мои запросы ответ был очень простой: не работало электричество. Ответ не просто наглый (электричество работало), но и некомпетентный. Но не в этом суть. Я сразу понял: хотят срубить по-легкому. И срубили, потому что огромное количество граждан вынуждено было заплатить «Воле» за непредоставляемые три дня услуги. Автоматического перерасчета с вычетом денег за дни, когда сигнала не было, «Воля» не делает. А зачем? Ей это невыгодно – она потеряла бы деньги. Это раз. Во-вторых, это делать ее не заставляют украинские законы. Вообще, все украинские законы, регулирующие отношения клиентов и поставщиков любых услуг, сделаны не в интересах граждан, а в интересах компаний, которые могут месяцами и годами получать деньги ни за что. Более того, вымогать плату за ничто.

Когда я по электронной почте сообщил «Воле» о моих проблемах и о нежелании платить за воздух, мне предложили написать заявление об этом. Но не по электронке, а приехать лично в один из центров обслуживания «Воли», выстоять там огромную очередь и написать письменное заявление с личной подписью, а они-де рассмотрят. Я интереса ради проделал эти манипуляции, и через два месяца «Воля» таки сделала перерасчет. А сколько людей просто подарили ей свои деньги?

А дальше случилось еще более интересное. Как и многие киевляне, я, каюсь, довольно равнодушно отнесся и к установке у себя кабельного ТВ, а потом и к переводу его с аналогового на цифровое вещание. Ходили по дому какие-то достаточно вежливые ушлепки в «волевской» униформе, устанавливали декодеры с карточками, и граждане на это уныло велись. Повелся и я – установил два декодера с двумя карточками на два телевизора в двух комнатах, чтобы жена беспрепятственно могла смотреть сериалы, а я – футбол. Все казалось не просто логично, но и удобно. Так и было бы, если бы «Воля» работала добросовестно и устанавливала качественное оборудование. А так…

Короче, в том же мае-месяце, как бы в отместку за мои попытки выбить деньги за неоказанные услуги, у меня перестал работать один из декодеров – пропал сигнал в одном из телеков. По телефону с обслугой из «Воли» мы выяснили, что барахлит одна из карточек. И вот тут-то все и началось. Я попросил выслать мастера, который бы все исправил. Точно так, как мастер этот приезжал, чтобы установить аппаратуру и «подсадить» меня на «Волю». Мне ответили, что фиг мне – я должен взять декодер и карточку и с ними явиться лично на указанный пункт обслуживания «Воли» и там… Ну дальше – все по плану. Кто был на таких пунктах, знает – там можно простоять в очереди день и ничего не добиться: и мастера работают медленно, и людей – тьма, что только свидетельствует о том, какую некачественную аппаратуру устанавливает «Воля» людям.

Но ведь и это еще не все. Счета мне приходили с требованием уплатить за два декодера и за две работающие карточки. На мои требования вычесть сумму за неработающую аппаратуру напоминали ситуацию с распространением лотереи из фильма «Бриллиантовая рука»: не будут брать – отключим газ. Мне нагло и безапелляционно ответили, что если я не уплачу указанную в квитанции двойную суму, то сигнал ОТКЛЮЧАТ ВООБЩЕ. Так-де указано в их правилах предоставления услуг.

Я попытался возражать: мол, нарушен принцип равноправия в отношениях между клиентом и поставщиком услуги – вы же мои деньги не приезжаете ко мне домой получать лично, а я плачу вам их переводами, по почте, так почему же я должен еще и ездить к вам с аппаратурой, сам ее отключать, сам потом подключать и т. д.? Ведь так возрастает риск того, что я что-нибудь сломаю и буду опять не просто виноват, но и вынужден платить за ремонт.

Сразу скажу: это был разговор бесправного с глухим. Со стороны «Воли» это был чистой воды шантаж, с моей – никакой возможности защитить свои права. «Воля» могла и может сейчас не обращать внимания на жалобы граждан и не предоставлять свои услуги, изымая деньги ни за что, я вынужден ей подчиняться. Несмотря даже на то, что нигде, ни в каких законах или служебных инструкциях не указано, что «Воля» имеет право так поступать с гражданами и заставлять их за их же деньги выполнять функции мастеров компании, то есть своими силами помогать устранять неполадки. Да, я мог не платить за неработающий декодер и обратиться в суд за защитой своих прав. Но:

а) у меня не было такой возможности – квитанция указывала сумму, которую я должен был платить, и в отделениях «Сбербанка» отказывались и сейчас отказываются пробивать исправленные квитанции;

б) кто не знает наши суды – «занести» и получить «нужный» результат у «Воли» возможностей намного больше, чем у меня защитить свои права;

в) тогда мне вырубили бы сигнал. А я журналист, мне по работе нужно получать информацию даже дома. К тому же приближался Чемпионат мира по футболу. И я подчинился шантажу – я платил и плачу. Повторяю – за неоказанные мне услуги. По вине «Воли». Но плачу «Воле» – над ней не капает, она не просто монополист, она – монополист-шантажист. И вы можете только представить, сколько еще людей «Воля» обдирает ежесекундно, даже в тот момент когда я пишу, а вы читаете эти строки.

Я, правда, обратился в НКРС за защитой. Меня там послали в Нацсовет по вопросам телевидения и радиовещания. А Нацсовет у нас, как вы знаете, то «оранжевый», то – как сейчас – неработающий, что, в принципе, синонимы. Он никак не реагирует на «Волю», у них с ней, похоже, дела давно выстроены, как говорится, на вась-вась. И что самое интересное – в Украине все об этом знают, но никто, кому положено на такие сигналы реагировать, не реагирует. А зачем? Граждане – это, получается, быдло, пусть платят, зачем их защищать, когда можно ничего не делать. Вот вам и отношения граждан с родным государством…

Дошло ведь даже до того, что я ознакомился с перепиской АМК и Киевской городской государственной администрации (КГГА) с нардепами Юрием Кармазиным и Остапом Семераком, которые оторвались от политических баталий и тоже обращали внимание госорганов на нарушения прав киевлян ООО «Воля-кабель». Депутатам отвечали и Денис Басс, замглавы КГГА, и функционеры АМК. Интересные факты обнаружились из этой переписки (письма предлагаем вашему вниманию ниже). Оказывается, «Воля» у нас –таки монополист. И потому она самовольно:

– переводит телевещание с аналогового на цифровое где хочет и когда хочет,
независимо от желания граждан;

– произвольно устанавливает тарифы;

– плюет на решения властей, указывающие на неправомерность таких ее деяний;

– и – это очень интересно – вообще пользуется для собственного обогащения государственными ресурсами на непонятных основаниях (из письма Дениса Басса: «що стосується договірних відносин вказаного підприємства з ТОВ «Воля-кабель», то на сьогодні будь-яких договорів оренди майна систем колективного прийому телебачення для надання послуг на погодження до Головного управління комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) не надходило і рішень щодо відчуження такого майна Київська міська рада не приймала».

Вот, собственно, и все. К этому могу только добавить: пользуясь общей атмосферой безнаказанности и бесконтрольности в стране, «Воля» еще и шантажирует граждан и таким образом набивает свои карманы за счет бесправных людей. Вот такая вот цензура в масштабах всего города и в отношение любого, кто так или иначе подпадет под каток «Воли». Прошу цензоров и «антицензурщиков» взять это на заметку – зачем кому-то с кем-то бороться, когда можно взять да и вырубить все это телевидение к чертовой матери. А потом и ко всем остальным СМИ этот метод применить. Нет СМИ – нет и проблем со свободой слова, с цензурой.

И особый цимус (среди собственников «Воли» сегодня есть граждане Израиля, им это должно быть приятно) в ситуации то, что делает это «Воля», частная компания, которая при этом еще и прибыль получает, потому что, повторяю, обдирает клиентов…

Конечно, я надеюсь, что в Украине все же найдутся органы власти, которые поставят «Волю» на место и заставят ее выполнять свои обязанности, а не только грабить граждан. Это, возвращаясь к началу статьи, прямая обязанность государства – защищать права граждан. Если же нет, но кто-то из адвокатов хочет пободаться с «Волей» на предмет защиты моих прав с компенсацией за моральный ущерб, то я готов: любые суммы компенсации сразу уступаю адвокатам – мне важно в своей стране защитить свои права…

P.S. Вот эта переписка, инициированная Юрием Кармазинным и Остапом Семераком. Паскудно, по-чиновничьи нудно написано, зато можно понять, почему в Киеве «Воля» так действует, а все киевляне стали ее заложниками поневоле…

Письмо №1:
УКРАЇНА
ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)
01044. м.Київ. вул.Хрещатик, 36. тел. (044) 254-12-55, факс 279-89-28, Call-центр (044) 0-51
03.06.2010 №004-1090
На № 11/10-425 від 14.05.2010
АСД ВРУ №18198 від 10.05.2010 р.

Народному депутату України Семераку О.М.
Народному депутату України Кармазіну Ю.А.
Верховна Рада України
01008, М.Київ, вул. Грушевського, 5

Шановний Остапе Михайловичу !
Шановний Юрію Анатолійовичу !

На виконання доручення Київського міського голови Черновецького Л.М. від 18.05.2010 № 18198, Ваш депутатський запит стосовно надання ТОВ «Воля-кабель» послуг кабельного телебачення в місті Києві, уважно розглянуто у Київській міській державній адміністрації. По суті порушених питань повідомляємо наступне.

Діяльність суб'єктів господарювання в галузі телекомунікацій регулюється Законом України «Про телекомунікації», «Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених постановою Кабінету міністрів України від 09.08.2005 p., рішеннями Національної комісії з питань регулювання зв'язку України.

Законом України «Про телебачення і радіомовлення» від 12.01.2006 року № 3317-IV визначено, що єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення .

Примусово впроваджуючи послуги цифрового телебачення ТОВ «Воля-кабель» порушує вимоги ст.9 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» і нав'язує споживачам «надання послуг із примусовим асортиментом».

Водночас, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2006 р. № 592-р «Про схвалення Концепції Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення» під час впровадження цифрового мовлення повинна забезпечуватися можливість безперервного розповсюдження телерадіопрограм зі збереженням на перехідний період аналогового мовлення.

Законом України «Про телебачення та радіомовлення» передбачений обов'язок провайдера забезпечити усім абонентам можливість отримання програм універсальної програмної послуги за винятком випадків застосування абонентами індивідуальних приймальних приладів або систем.

Така поведінка ТОВ «Воля-кабель» стала можливою лише тому, що ця комерційна структура фактично є монополістом на ринку кабельного телебачення.

Створенню цієї ситуації, на нашу думку, сприяли дії окремих органів державної влади, які порушували вимоги чинного законодавства України в сфері телерадіомовлення.

Зокрема, в порушення п.1 ст.4 та п.1.ст.8 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» майже 90 відсотків мереж кабельного телебачення м. Києва є власністю ТОВ «Воля-кабель». Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення рішенням від 14 березня 2007 року № 307 «Про заяву ТОВ «Воля-кабель», м. Київ, щодо переоформлення ліцензії», поглибила монополію цієї компанії на ринку послуг кабельного телебачення. Відповідно до цього рішення територія розташування багатоканальної мережі ТОВ «Воля-кабель» визначено «м. Київ», в той час як раніше розташування багатоканальної мережі було обмежено переліком вулиць.

Таким чином, якщо раніше компанія «Воля», яка контролюється групою «Сигма-блейзер», обслуговувала 800 тис. київських квартир (всього у м. Києві 1100 тис. квартир), то на сьогодні, вона має можливість контролювати всю територію міста Києва.

Антимонопольним комітетом України були надані відповідні дозволи на концентрацію, що спричинило зосередження у власності афілійованих з «Сигма-блейзер» компаній більшості мереж кабельного телебачення у м. Києві та інших містах України.

Щодо використання ТОВ «Воля-кабель» майна територіальної громади М.Києва інформуємо, що у 2001 році на підставі рішення Київради від 27.12.2001р №200/1634 «Про зарахування до комунальної власності територіальної громади міста Києва обладнання систем колективного прийому телебачення» спеціалізоване комунальне підприємство «Київтелесервіс» здійснило прийом на свій баланс зазначеного майна, вартість якого станом на 01.04.2010 року становила 9446 тис.грн.

Що стосується договірних відносин вказаного підприємства з ТОВ «Воля — кабель», то на сьогодні будь — яких договорів оренди майна систем колективного прийому телебачення для надання послуг на погодження до Головного управління комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) не надходило і рішень щодо відчуження такого майна Київська міська рада не приймала.

З повагою
Заступник голови Д. Басс.

Письмо №2:

АНТИМОНОПОЛЬНИИ КОМІТЕТ УКРАЇНИ
вул. Урицького, 45, м. Київ-35, 03680, тел. (044) 251-62-62, факс (044) 520-03-25
E-mail: [email protected] Web: http:// www.amc.gov.ua Код ЄДРПОУ 00032767
01.06.2010 №36-09�1-4588
На № 11/10-422 від 14 травня 2010 року
Верховна Рада України

Народному депутату України КАРМАЗІНУ Ю. А.
Про діяльність ТОВ "ВОЛЯ-КАБЕЛЬ"

Шановний Юрію Анатолійовичу!

На Ваш спільний з народним депутатом України Семераком О. М. депутатський запит від 13 травня 2010 року щодо діяльності групи компаній "Воля", надісланий Головою Верховної Ради України листом від 14 травня 2010 року № 11/10-422, в межах повноважень повідомляємо наступне.

1. Про тарифи на програмну послугу, що надається ТОВ "ВОЛЯ-КАБЕЛЬ" з використанням багатоканальної кабельної телемережі

Рішенням Антимонопольного комітету України від З липня 2009 року № 237-р визнано, що суб'єкт господарювання, до складу якого входять, зокрема, ЗАТ "Воля-кабель", ВАТ "Київські телекомунікаційні мережі" та ВАТ "1ВК", а з 24 червня 2009 року суб'єкт господарювання, до складу якого входять, зокрема, ТОВ "ВОЛЯ-КАБЕЛЬ", яке є правонаступником ЗАТ "Воля-кабель", ВАТ "Київські телекомунікаційні мережі" та ВАТ "ІВК", встановивши такі ціни (тарифи) на програмну послугу, що надається з використанням багатоканальної кабельної телемережі в місті Києві, які неможливо бу;ю б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, вчинив порушення, передбачене пунктом 1 частини другої статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку програмної послуги, що надається з використанням багатоканальної кабельної телемережі, а також накладений штраф у сукупному розмірі З млн грн (по 1 мли гри на кожного відповідача).

Крім того, зазначеним рішенням Комітету зобов'язано суб'єкта господарювання, в особі ТОВ "ВОЛЯ-КАБЕЛЬ", ВАТ "Київські телекомунікаційні мережі" та ВАТ "ІВК", знизити ціни (тарифи) на програмну послугу, що надається з використанням багатоканальної кабельної телемережідо економічно обґрунтованого рівня, зокрема шляхом: унеможливлення включення до вартості цієї послуги витрат, які можуть бути безпосередньо віднесені до вартості послуги доступу до мережі Інтернет, та будь-яких інших витрат, не пов'язаних з наданням цієї послуги; вибору економічно обґрунтованого методу розподілу непрямих витрат між різними послугами, який би унеможливлював штучне завищення вартості програмної послуги, що надається з використанням багатоканальної кабельної телемережі; зменшення рентабельності діяльності ТОВ "ВОЛЯ-КАБЕЛЬ", ВАТ "Київські телекомунікаційні мережі" та ВАТ "ТВК" до рівня, розумно необхідного для забезпечення прибуткової діяльності, який суттєво не перевищує рівня рентабельності в галузі зв'язку.

ТОВ "ВОЛЯ-КАБЕЛЬ", ТОВ "КИЇВСЬКІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ МЕРЕЖІ" (яке є правонаступником ВАТ "Київські телекомунікаційні мережі") і ТОВ "ІНТЕРНЕТ В1ДЕ0 КОМУНІКАЦІЙ" (яке є правонаступником ВАТ "ІВК") звернулися до господарського суду міста Києва із позовом про визнання недійсним рішення Комітету від З липня 2009 року № 237-р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13 листопада 2009 року у справі № 14/447 ТОВ "ВОЛЯ-КАБЕЛЬ", ТОВ "КИЇВСЬКІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ МЕРЕЖІ" і ТОВ "ІНТЕРНЕТ ВІДЕО КОМУНІКАЦИЇ" у позові відмовлено.

Зазначене рішення не набрало законної сили, оскільки позивачі подали апеляційну скаргу.

На сьогодні у Київському апеляційному господарському суді здійснюється розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13 листопада 2009 року у справі № 14/447, в ході якого була призначена експертиза телекомунікаційних систем та засобів.

2. Про перехід ТОВ "ВОЛЯ-КАБЕЛЬ" на цифровий спосіб розповсюдження програм

За інформацією ТОВ "ВОЛЯ-КАБЕЛЬ" (лист від 28 травня 2010 року № 298), у будинку за адресою провулок Бастіонний, 5, відбулася заміна технології надання послуги доступу до телепрограм після відповідного інформування мешканців на підставі п'ятирічного плану технічних заходів з модернізації мережі оператором телекомунікацій (ТОВ "КИЇВСЬКІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІ МЕРЕЖІ").

Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (надалі — Національна рада) від З жовтня 2007 року № 1269 "Про заяву ЗАТ "Воля-кабель", м. Київ, щодо переоформлення ліцензії провайдера програмної послуги (HP № 0144-п від 16.10.2003)" ЗАТ "Воля-кабель" дозволено здійснити поступовий перехід з аналогового способу розповсюдження програм на цифровий до 1 лютого 2009 року.

Антимонопольним комітетом України надані рекомендації від 9 вересня 2008 року № 18-рк ЗАТ "Воля-кабель", зокрема, вжити заходів щодо відстрочення кінцевого терміну поступового переходу на розповсюдження телепрограм у цифровий спосіб не менше ніж на один квартал, звернувшись з відповідною заявою до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами. Згідно зі статтею 13 зазначеного Закону Національна рада здійснює, зокрема, нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення, застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 70 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог, зокрема, законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення.

Антимонопольним комітетом України був надісланий лист від 11 вересня 2008 року № 36-29.3/02-6313 до Національної ради з пропозицією розглянути питання щодо продовження терміну завершення поступового переходу ЗАТ "Воля-кабель" з аналогового способу розповсюдження програм на цифровий, визначеного у рішенні Національної ради від З жовтня 2007 року № 1269, та вжити заходів щодо забезпечення споживачів ЗАТ "Воля-кабель" можливістю вибирати спосіб розповсюдження телепрограм при користуванні послугами доступу до телепрограм.

Розглянувши звернення ЗАТ "Воля-кабель" і Антимонопольного комітету України щодо продовження терміну завершення поступового переходу ЗАТ "Воля-кабель" з аналогового способу розповсюдження програм на цифровий, Національна рада прийняла рішення від 28 січня 2009 року № 108 "Про внесення змін до рішення Національної ради від 03.10.2007 № 1269 "Про заяву ЗАТ "Воля-кабель", м. Київ, щодо переоформлення ліцензії провайдера програмної послуги (ІТР № 0144-п від 16.10.2003)", відповідно до пункту 1 якого вирішила внести зміни до рішення Національної ради від З жовтня 2007 року № 1269 "Про заяву ЗАТ "Воля-кабель", м. Київ, щодо переоформлення ліцензії провайдера програмної послуги (HP № 0144-п від 16.10.2003)", вилучивши пункт З цього рішення, знявши обмеження терміну поступового переходу ЗАТ "Воля-кабель" з аналогового способу розповсюдження програм на цифровий спосіб розповсюдження. Відповідно до пункту 2 зазначеного рішення ЗАТ "Воля-кабель" зобов'язане вжити необхідних заходів щодо забезпечення безперебійності надання послуг абонентам з використанням аналогового та цифрового способу розповсюдження програм.

За інформацією, наданою Національною радою листом від 31 липня 2009 року № 17/1799, упродовж червня — липня 2009 року значно зросла кількість скарг, які надійшли до Національної ради від окремих громадян та громадських організацій стосовно діяльності провайдера програмної послуги ЗAT "Воля-кабель". Зокрема, Національною радою отримано звернення віце-прем'єр-міністра України щодо розгляду листа Ради організації ветеранів України про проблему, яка виникла під час зміни компанією стандартів поширення телерадіопрограм, та невиконання нею договірних відносин з абонентами.

Цим же листом Національна рада надіслала Комітету рішення від 22 липня 2009 року № 1588 "Про призначення позапланової перевірки ЗАТ "Воля-кабель", м. Київ, (ліцензія HP № 0144-п)" та запропонувала провести спільну позапланову перевірку цієї компанії.

Відповідно до Акта позапланової перевірки дотримання законодавства України та умов ліцензії від 20 серпня 2009 року № 35/Кв/А/09 перевіркою, зокрема встановлено, що звернення товариства з приводу намірів закінчити перехід на "цифрову технологію з надання послуги доступу до телевізійних програм" та попередження про надання виключно такої послуги з вересня поточного року, яке компанія надіслала до абонентів та зразок якого був надісланий до Національної ради (вх. № 16а/3259 від 23.07.2009), містить ознаки порушення частини восьмої статті 39 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", оскільки провайдер не має права до закінчення строку дії угоди, без офіційного погодження абонента вносити зміни до характеристик програмної послуги.

За інформацією Національної ради (лист від 2 грудня 2009 року № 16а/2749), питання про результати позапланової перевірки ЗАТ "Воля-кабель", Національна рада тримає на контролі і заплановано розглянути у встановленому порядку на засіданні Національної ради найближчим часом. Про розгляд Національною радою результатів позапланової перевірки ЗАТ "Воля-кабель" та вжиті заходи Комітет буде поінформовано додатково.

До Комітету не надійшла інформація про розгляд Національною радою результатів зазначеної перевірки та вжиті заходи.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 5 частини третьої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, Антимонопольний комітет України надав Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення обов'язкові для розгляду рекомендації від 18 березня 2010 року № 3-рк вжити передбачених законодавством заходів щодо забезпечення виконання провайдерами програмної послуги, зокрема ТОВ "ВОЛЯ-КАБЕЛЬ", вимог частини восьмої статті 39 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо погодження з абонентом внесення змін до характеристик програмної послуги.

У листі від 30 квітня 2010 року № 16а/1029 Національна рада повідомила, що, розглянувши листа щодо рекомендацій Антимонопольного комітету України від 18 березня 2010 року про запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, рішенням від 14 квітня 2010 року № 634 Національна рада призначила позапланову перевірку діяльності ТОВ "ВОЛЯ-КАБЕЛЬ", а також повідомила, що проведення зазначеної перевірки, пов'язаної з питанням дотримання ТОВ "ВОЛЯ-КАБЕЛЬ" статей 39, 40 і 42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", заплановане з 13 до 14 травня 2010 року, за результатами перевірки Національною радою буде прийняте відповідне рішення.

Крім того, слід зазначити, що Київським міським територіальним відділенням Комітету були надані рекомендації районним у місті Києві державним адміністраціям щодо падання суб'єктам господарювання за наявності технічної можливості доступу до будинків житлового фонду комунальної власності районів для створення альтернативних джерел кабельного телебачення в районах міста Києва.

3. Про відсутність регулювання розміру абонентної плати за користування універсальною програмною послугою

Згідно з частиною одинадцятою статті 39 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (надалі — Закон) розмір абонентної плати за користування універсальною програмною послугою підлягає державному регулюванню (відповідно до статті 1 Закону універсальна програмна послуга обов’язкове забезпечення абонентам можливості перегляду пакета програм у складі програм телерадіоорганізацій, які відповідно до ліцензій здійснюють наземне ефірне мовлення на території розташування відповідної багатоканальної телемережі, за винятком випадків застосування абонентами індивідуальних приймальних приладів або систем).

На сьогодні таке регулювання відсутнє.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Органом регулювання у сфері телекомунікацій згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про телекомунікації" є Національна комісія з питань регулювання зв'язку України.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 18 Закону України "Про телекомунікації" Національна комісія з питань регулювання зв'язку України, зокрема, здійснює відповідно до закону тарифне регулювання у сфері телекомунікацій.

У процесі надання універсальної програмної послуги використовуються телекомунікаційні мережі, для надання цих послуг провайдер програмної послуги повинен бути або провайдером, або оператором телекомунікацій.

Значна частина витрат, які пов'язані з наданням універсальної програмної послуги та які враховуються під час визначення тарифу на цю послугу — це витрати на обслуговування та експлуатацію телекомунікаційної мережі.

Крім того, відповідно до Класифікації видів економічної діяльності, прийнятої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26 грудня 2005 року № 375, підклас "Діяльність зв'язку", зокрема, включає передавання (приймання) звуку, зображення, тексту, факсиміле, даних та іншої інформації системами радіозв'язку, кабельного, радіорелейного та супутникового зв'язку в мережах фіксованого і рухомого (мобільного) телефонного зв'язку, передачі даних.

Тобто, на думку Комітету, державне регулювання абонентної плати за користування універсальною програмною послугою повинне здійснюватись Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення за участю Національної комісії з питань регулювання зв'язку України.

Отже, існує необхідність внесення змін до Закону України "Про телекомунікації", згідно з якими до повноважень Національної комісії з питань регулювання зв'язку України відноситимуться повноваження щодо участі у державному регулюванні абонентної плати за користування універсальною програмною послугою, зокрема у розробці методики (порядку) формування та встановлення абонентної плати за користування універсальною програмною послугою, а також в інші нормативно-правові акти, в які необхідно внести зміни у зв'язку із внесенням відповідних змін до Закону України "Про телекомунікації".

Комітетом надіслані листи Президенту України від 22 березня 2010 року № 36-29.1/02-239-дск, віце-прем'єр-міністру України від 26 березня 2010 року № 36-29.1/02-253-дск, заступнику Глави Адміністрації Президента України від 26 березня 2010 року № 36-29.1/02-254-дск з вказаними вище пропозиціями щодо порядку регулювання розміру абонентної плати за користування універсальною програмною послугою.

Крім того, на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2010 року № 469-дск до листа Антимонопольного комітету України від 26 березня 2010 року № 36-29.1/02-253-дск Комітет надіслав листа із зазначеними пропозиціями Національній комісії з питань регулювання зв'язку України.

У зв'язку з тим, що питання запровадження державного регулювання універсальної програмної послуги потребує законодавчого врегулювання, важливою є підтримка народних депутатів України у вирішенні цього питання.

54321
(Всего 0, Балл 0 из 5)
Facebook
LinkedIn
Twitter
Telegram
WhatsApp

При полном или частичном использовании материалов сайта, ссылка на «Версии.com» обязательна.

Всі інформаційні повідомлення, що розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна

Напишите нам